Задати Питання

Історія розвитку методу


Перед Вами фотографія М. Монтессорі.

Це жінка, італійка, яка народилася більше 100 років тому. М. Монтессорі відома тим, що вона стала першою жінкою-лікарем в Італії.

Їй 3 роки відмовляли у вступі, але кожного разу, отримавши відмову, вона твердила: "Я все одно стану лікарем".

Отримавши ступінь доктора медицини, вона прийшла практикувати до жіночої лікарні. Там вперше вона звернула увагу на дітей, яких зараз називають "діти з особливостями розвитку".

Вони перебували в окремій кімнаті, не маючи ніяких стимулів, ніяких посібників, ніяких іграшок.


Вона звернула увагу на те, чим вони займаються. Ці діти цілий день збирали з підлоги крихти, що залишилися від їжі. Це вперше наштовхнуло М. Монтессорі на думку про те, який глибокий ресурс є всередині кожної дитини, яка навіть перебуваючи в настільки бідному середовищі, знаходить можливості для розвитку свого потенціалу.

Її зацікавили ці діти. Рівно 2 роки свого життя М. Монтессорі присвятила роботі з дітьми з відставаннями в розвитку. За 2 роки ці діти показали феноменальні результати. Вона почала з найпростішого, з навчання гігієни, навичкам практичного життя, почала розвивати їх сенсорні відчуття, привносити в їхнє життя букви та цифри.

Рівно через 2 роки ці діти на вступному іспиті в школу показалиь результат набагато кращий, ніж здорові діти. І ось тут на М. Монтессорі звернули увагу вищі влади, стали визнавати її метод, з повагою ставитися до її діяльності.

І цей метод почав використовуватись. У 1907 році відкрився 1-й Будинок Дитини за методом Монтессорі. З 1907 року М. Монтессорі більше ніколи не працювала з хворими дітьми. 2 роки роботи з ними дали їй впевненість в тому, що метод, який так добре працює на хворих дітях, на здорових матиме просто феноменальні можливості.

У 1907 році один італійський мільйонер запропонував М. Монтессорі відкрити Будинок Дитини для дітей своїх працівників. До М. Монтессорі прийшли діти не з інтелігентних сімей, а такі "маленькі дикуни", як ми їх зараз називаємо "педагогічно запущені" діти.

М. Монтессорі почала все спочатку. Вже через півроку цих дітей було не впізнати.

Найбільш феноменальним було те, що навички, які вони здобували в Будинку Дитини, ці діти перевносили додому і вже були готові до того, щоб навчати своїх батьків культурі поведінки, ввічливості та багатьом іншим речам, які вони отримували в школі. З 1909 року Будинки Дитини починають відкриватися по всій Італії. Цим методом зацікавився весь світ.

М. Монтессорі все життя працювала над методом, удосконалюючи його.

У 1935 році Беніто Муссоліні (італійський політичний і державний діяч, публіцист, лідер Національної фашистської партії, диктатор, вождь, який очолював Італію як прем'єр-міністр в 1922-1943 роках, Перший маршал Імперії) пропонує М. Монтессорі почати вводити метод Монтессорі в усіх італійських садках. М. Монтессорі з радістю відгукується. Але вже в 1939 році вона розуміє, що він намагається використати її метод для насадження нацистського режиму.

Вона висловлює йому свій категоричний протест і Будинки Дитини в Італії закриваються за один день. Метод Монтессорі був гнаний двічі: при тоталітарних режимах: при фашистському і соціалістичному. Тому що в методі Монтессорі найголовнішим ключовим словом є Свобода. Ті режими, які не припускають вільних ідей, вільнодумних людей, не могли дозволити цьому методу існувати на своїй території.

Марію Монтессорі дуже цінив Махатма Ганді (індійський політичний і громадський діяч, один з керівників та ідеологів руху за незалежність Індії від Великобританії). У 1939 році вона їде в Індію на 3 місяці для навчання педагогів.

В цей час починється Друга Світова Війна і незважаючи на те, що М. Монтессорі є громадянкою протиборчої сторони, їй пропонують залишитися в Індії до закінчення війни.

Індія зіграла дуже велику роль в житті М. Монтессорі, оскільки вона залишилась без свого звичного режиму життя.

І вона присвятила ці свої майже 10 років, які там провела, розвитку Космічного Виховання.

Вона внесла в свою методику навчання таке глобальне питання - Пізнання Навколишнього Світу.

Тобто вона стала застосовувати Силу Природи, екскурсії, роботу з дітьми безпосередньо в природних умовах, які збагатили і розширили її метод.

У 1946 році М. Монтессорі повертається до Європи. І що вона бачить? Вона бачить, що метод Монтессорі повністю забутий. Він був більше збережений в Америці, в тих країнах, на території яких не проходила Друга Світова Війна.

І вона в 1946 році починає все спочатку. Вона починає вчити педагогів, відкриває школи.

М. Монтессорі була визнана багатьма президентами, королями. Її роботу оцінювали дуже багато знаменитих людей. Той же Зигмунд Фрейд писав: "Там, де є метод Монтессорі, не потрібен психоаналітик". Він щиро вірив, що діти, виховані на цьому методі, не нестимуть в собі тих душевних травм, які несуть більшість дорослих, виходячи у доросле життя.

М. Монтессорі була номінована на Нобелівську премію. Її фотографія надрукована на Італійській Лірі.

Вона вважається однією з найбільш великих жінок-філософів. Прожила вона до 1953 року, і в віці 83 років, збираючись їхати в Африку для навчання педагогів, вмерла від інсульту.

До останнього дня свого життя вона була активною, працювала, і залишила величезну спадщину, безліч цікавих і корисних книг, які зараз нам допомагають освоювати і глибше розуміти її метод.

Після смерті Марії Монтессорі її син продовжив її справу. У 1936 році вона створила асоціацію АМІ, яка працює до цих пір, продовжує готувати педагогів і є найголовнішим хранителем її методу.

Метод Монтессорі на сьогоднішній день поширений більш ніж в 100 країнах світу.

Він інтернаціональний, він великий, він підходить для дітей будь-якої нації, будь-якого віросповідання, будь-якої релігії. Тому що ті основи, які закладені в кожній дитині - вони однакові для всіх.

Відомі Монтессорі-випускники: